Здавалося б, що може бути світлішого і приємнішого, аніж висаджувати – в рамках загальноукраїнських ініціатив та акцій «Зелена країна», «Створюємо ліси разом!» – дерева, розширювати плантації лісових масивів і насичувати рідне повітря киснем… А – ні! І тут не обходиться без … сліз і надзвичайно важких скорбних хвилин.
Минулої суботи з ініціативи місцевого лісгоспу і міської влади Алею пам’яті висаджували лісівники разом з родичами загиблих воїнів – учасників АТО та ООС у центрі Бродів. ДП «Бродівський лісгосп» виділив для цієї акції десятки туй, а садили їх люди, в основному, вдягнені в чорне. У білій курточці виділялася хіба четвертокласниця (дитя ще!) Варвара Руденко, яка прийшла з мамою-вдовою Анастасією та дідусем і бабусею. Їх син, чоловік, батько – Сергій Руденко загинув 2 травня 2014 року під час військової операції зі звільнення Слов’янська. Сепаратисти збили тоді два вертольоти в районі Карпівки. В той день загинули і майор Микола Топчій, і капітан Ігор Грішин… Всі вони були льотчиками 16 окремої бригади армійської авіації «Броди».
Вдови – Марія Грішина і Людмила Кузьмів з донькою Вікторією – також прийшли на акцію. Як і сім’я Скаковських, Ольга та Микола, син яких – десантник, помер через місяць після тяжкого поранення. Як і Анна Мазунова, чоловік якої, Руслан, миротворець, майор Збройних сил України, бортовий авіаційний технік вертолітної ланки тієї ж 16-ї окремої бригади армійської авіації загинув 24 червня 2014 року біля гори Карачун.
Ще гоїться рана і в Оксани Гунько, 20-річний син якої також поліг у російсько-українській війні. Прийшла посадити йому тую. Скорбна мати живе на цій вулиці, – Авіаторів, – ходить нею, тож хай дерево зайвий раз нагадує їй про рідну кровинку, хоча вона ще жодного дня не лягла спати, не помолившись за його душу.
Таке ж горе спіткало Галину Бражнюк, вона оплакує сина Віктора, Надію Чорнобай, яка тужить за своїм Романом…
Тут кожна туя могла би мати своє ім’я – загиблого чи померлого від ран воїна. Та секретар міської ради Руслан Шишка висловив думку родичів, що Алея пам’яті віддзеркалюватиме загальний смисловий наратив без прив’язки до конкретних прізвищ. А небавом поруч закладатимуть міський парк, в якому серед інших будуть і персоніфіковані дерева вояків, які віддали своє життя за Україну.
Довідавшись від лісівників напередодні про Алею пам’яті,військовослужбовці 16-ї окремої бригади армійської авіації «Броди», переважно учасники війни на сході, охоче погодилися й собі долучитися до висадки дерев, підкресливши тим самим свою спорідненість з акцією, що мала місце в центрі міста. Працівники Лагодівського лісництва заготували їм для такого випадку площу та саджанці.
– Раніше ми їх бачили хіба що в небі над Бродами, – каже начальник відділу лісового господарства Лідія Кінаш. – А нині, ось, працюємо поруч.
У військовій формі – майори, капітани, старші лейтенанти, солдати-контрактники… Чоловіки й жінки…
Як люди військові, які знають ціну зосередженості в бойових умовах, вони працювали надзвичайно організовано та плідно. З 10 тисяч сіянців сосни звичайної всі, як один, були посаджені. Площа, розміром в один гектар, була схожа на плац, на якому молоденькі деревця вишикувались рівними шеренгами. Складалося враження, що хтось із присутніх військових їм дав команду «Струнко!», жартували лісівники і з їхнього боку на адресу вояків того дня звучало напрочуд тепло і щиро – «Спасибі, рідні!».
