Незважаючи на введені в більшості країн світу обмежувальні карантинні заходи держлісгоспи управління в І півріччі 2020 року не припинили поставки оброблених лісоматеріалів на експорт. Спад ділової активності в світі привів до зменшення попиту на певні види продукції переробки, що виробляють наші держлісгоспи. Це стосується в основному пиломатеріалів та заготовок шпилькових порід, що привело до незначного пониження цін на дану продукцію. Попит на інші види продукції переробки, що виробляють наші лісгоспи (дрова колоті, тріска, пиломатеріали твердих порід) залишився на рівні минулого року.
За І півріччя 2020 року держлісгоспами Львівського ОУЛМГ всього експортовано оброблених лісоматеріалів на суму 2,6 млн USD, а за І півріччя 2019рік на суму 3,6 млн USD, що становить 72,2%.
За І півріччя 2020 року держлісгоспи Львівського ОУЛМГ не відвантажено на експорт жодного кубометра дров’яної деревини в необробленому (круглому) виді, хоча законодавством експорт дров в круглому виді не заборонений.
Порівняльний аналіз експортних поставок лісоматеріалів за І …
Мисливські господарства, колективи клуби та й звичайні мисливці у липні завершують літню заготівлю кормів і приступають до обліку водоплавних, коловодних та інших видів мисливських птахів. Адже для того щоб полювати потрібно знати чисельність місцевих птахів, чи не загинули їхні виводки, і який приплід приніс цей сезон. Після обліку користувачі мисливських угідь розраховують пропускну спроможність мисливських угідь господарства при полюванні на місцеві види, щоб знати скільки днів та мисливців зможуть полювати в угіддях господарства без нанесення шкоди для наступного нормального відтворення популяції того, чи іншого виду. Основою для розрахунку пропускної спроможності господарства є результати обліку чисельності птахів та затверджені на сезон полювання їхні норми добування, себто скільки дозволено одному мисливцеві вполювати птахів того, чи іншого виду за один світловий день полювання.
При тому враховується, що не кожен мисливець вполює встановлену денну норму, то і пропускна спроможність господарства може збільшуватись на певний коефіцієнт. Окрім того мисливці мають дотримуватись і територіальної пропускної спроможності …
За ініціативи ГО «Асоціація лісозаготівельників та деровообробників Львівщини» 07.07.2020 р. у великому залі Національного лісотехнічного університету України було проведено обговорення проекту Закону України «Про ринок деревини».
В обговоренні взяли участь представники деревообробних підприємств Львівщини, професорсько-викладацький склад лісотехнічного університету, керівництво товарно – сировинної біржі «ТСБ «Галконтракт», керівник департаменту економіки Львівської ОДА, начальник Львівського ОУЛМГ.
Про проект Закону доповідав професор Маєвський В. О., який дуже детально пройшовся по кожній статті. По ходу розгляду проводилась дискусія з усіх питань, що виникали.
В процесі обговорення проекту було запропоновано сформувати усі пропозиції, які виникли в ході обговорення, та доручити голові ГО «Асоціація лісозаготівельників та деревообробників Львівщини» п. Когуту М. В. як члену координаційної комісії донести їх до розробників даного Закону.
Важливо те, щоб цей Закон України працював на користь як деревообробників, так і лісівників – постійних лісокористувачів.
Створення нових лісів – це процес, який потребує великих затрат, фізичних сил та ще більше часу, адже щоб виростити ліс до віку стиглості потрібно не один десяток років.
Після того як сіянці було висаджено в ґрунт, однією із важливих складових у створенні нових лісів є вчасне проведення доглядів за новоствореними насадженнями – лісовими культурами.
Догляд за лісовими культурами – це комплекс агротехнічних та лісівничих заходів, спрямованих на підвищення приживлюваності та інтенсивності їх росту. Основною метою догляду за лісовими культурами є створення сприятливих умов для їх росту та розвитку, скорочення терміну їх зімкнення і переведення культур у покриту лісом площу, усунення негативного впливу трав’яної рослинності та порослі другорядних порід.
Примхливі кліматичні умови нашого регіону вносять свої корективи до процесу лісовідновлення. Чимало клопотів лісівникам Львівщини принесли цьогорічні травневі дощі, які спричинили інтенсивний ріст трав’яної та чагарникової рослинності, що вимагає проведення своєчасних агротехнічних доглядів.
На сьогоднішній день лісогосподарськими підприємствами Львівського ОУЛМГ проведено догляди …
Щорічно з настанням підвищення температури повітря до 3-5 градусів активізується життєдіяльність кліщів, які можуть переносити спірохети Лайм-бореліоза. Їх називають ще лісовими, що вказує на місце їх проживання. Місця найбільшої концентрації енцефалітних є листяні і змішані ліси, з густим травостоєм, просіками, лісосмугами, край узлісся. Кліщі вологолюбні, тому їх чисельність найбільш велика в добре зволожених місцях. Важливо знати, що кліщі концентруються на лісових доріжках і стежках, порослих по узбіччях травою. Тут їх у багато разів більше, ніж в навколишньому лісі. Кліщ чіпляється і до декількох годин може повзати по людині або тварині, шукаючи місце для укусу.
Саме працівники лісового господарства професійно відносяться до групи високого ризику, адже їх щодена праця саме в лісі. Кліщі найчастіше стають причиною виникнення важких інфекційних захворювань у людини. Адже укуси інфікованих кліщів можуть викликати туляремію, хворобу Лайма, кліщовий вірусний енцефаліт. Ці захворювання характеризуються важким протіканням, частими ускладненнями, високою летальністю та швидким поширенням. На сьогодні почастішали випадки інфікування …
Вчені Національного
лісотехнічного університету України неодноразово брали участь в роботі комісій
з вивчення причин стихійних лих, зокрема повеней, які за останні десятиліття
відбувались в Карпатському регіоні.
Групою вчених НЛТУ
України напрацьовано експертний висновок щодо катастрофічних паводків, які
пройшли в червні 2020 року в Карпатському регіоні та пропозиції щодо
мінімізації ризиків їх виникнення у майбутньому.
Ознайомитися з текстом
експертного висновку можназа посиланням:
ДП
“Бродівське лісове господарство” займається не лише вирощуванням, охороною і захистом
лісу та заготівлею лісоматеріалів, а й
досить активно – вирощуванням декоративного посадкового матеріалу. В теперішні часи важко здивувати покупців різномаїттям
посадкового матеріалу. Тому в лісгоспі велику увагу приділяють зовнішньому
вигляду самої рослини. Маленькі рослини не тільки ретельно доглядають але при першій
необхідності її формують.
Стрижка рослин, або фігурна обрізка дерев і чагарників є
одним з найстаріших садово-паркових мистецтв, яке не тільки дійшло до нашого
часу, але і збагатилося новими прийомами. Зелені фігури можуть бути різноманітної форми – куля, конус, куб, піраміда
і так далі. Фігурно обрізані рослини відмінно виглядатимуть на ландшафтах класичного
планування, їх можна розмістити на газоні, а також використовувати в якості
живої огорожі. Такі рослини
користуються попитом в покупців, бо кожна рослинка є індивідуальна і в єдиному екземплярі. Фігурна обрізка рослин вельми захоплююче заняття, яке вимагає
фантазії, терпіння, хороших інструментів і відваги. Це тільки спочатку
здається, що легко …
За словами Голови Державного агентства лісових ресурсів Андрія Заблоцького повені в Карпатах спричинені природними факторами. Так, за останні три дні в Карпатах випала місячна норма опадів, в Івано-франківській області найбільше.
«Ліс може втримати певну кількість опадів, але не з такими обсягами, які ми спостерігаємо зараз в Карпатах. Давайте в цифрах — в середньому кількість опадів в Івано-Франківській області склала біля 2,8 млрд.м3, а ліс максимально міг поглинути біля 200-250 млн.м3. Це лише 10% від всіх опадів.
Отож, ліс не може приборкати стихію гірських рік. Ліс – не дамба для запобігання паводкам та утримання такої кількості та сили води. Тому заяви, що причиною повеней є рубки – це маніпуляція та популізм», – прокоментував Голова Держлісагентства.
«В останні роки рубок відбувається значно менше. Але ця інформація не вигідна тим, хто систематично розповсюджує фейки про діяльність Держлісагентства. Наприклад, якщо порівняти з минулим роком, то обсяг заготівлі деревини зменшився на 17%. Це пов’язано з поступовим переходом від суцільних до поступових …
Погода протягом першої половини цього року довела: кліматичні зміни – об’єктивна реальність. Кліматична зима в цьому році так і не наступила. Тепла погода і відсутність опадів зимовими і весняними місяцями висушили ґрунт. Задощило в останній тиждень травня. Відтак, з 22 травня і дотепер дощі поливають область з невеличкими перервами. Особливо рясні дощі випадають протягом останнього тижня. За даними Львівського регіонального центру з гідрометеорології за цей період в середньому випало 96 мм опадів, що становить 46% від місячної норми
На території гірських та передгірських районів області сформувався дощовий паводок. Вода в річках і потоках піднялася на 0,5-1,5м, на окремих ділянках до 2 м над допаводковим рівнем.
Відтак, станом на 24.06.2020 року підтоплено у Львівській області: 110 житлових будинків, 110 підвалів житлових будинків, 168 присадибних ділянок, 2 продуктові магазини, 1 недіючу школу, 1 ветеринарний пункт, 1 клуб-бібліотека, 111 господарських споруд, підтоплено 4 ділянки доріг, та 1 ділянка дороги пошкоджена, підтоплено 114 га …
Хочу поділитися своїми міркуваннями стосовно щорічної проблеми, яку порушують наші мешканці, а саме, появи лисів не те, що в околицях населених пунктів, а й в самих містах та селах. Звичайно для людини побачити хижака, який несе потенційну небезпеку для людини, є явищем незвичним. Люди б’ють на сполох, пишуть, телефонують і т. д. Але насправді це звичайний природний процес. З давніх давен люди писали про лиса, що завдавав шкоду господарям обманював та хитрував.
На початку літа молоді лисенята починають своє самостійне життя. І не дивно, що не маючи страху перед людиною, чи транспортом, голодну дичину приваблює запах чогось їстівного. Здобувати собі їжу, чи результативно полювати на інших звірів, навіть на мишей або птахів самостійно їм ще не вдається. А добре розвинутий нюх та слух приваблює їх до людського житла, де є змога щось знайти, чи поцупити, і можна чимось поживитися. Ось і попадають зовсім недосвідчені лисенята в поле зору людей. Але …
