Хочу поділитися своїми міркуваннями стосовно щорічної проблеми, яку порушують наші мешканці, а саме, появи лисів не те, що в околицях населених пунктів, а й в самих містах та селах. Звичайно для людини побачити хижака, який несе потенційну небезпеку для людини, є явищем незвичним. Люди б’ють на сполох, пишуть, телефонують і т. д. Але насправді це звичайний природний процес. З давніх давен люди писали про лиса, що завдавав шкоду господарям обманював та хитрував.

На початку літа молоді лисенята починають своє самостійне життя. І не дивно, що не маючи страху перед людиною, чи транспортом, голодну дичину приваблює запах чогось їстівного. Здобувати собі їжу, чи результативно полювати на інших звірів, навіть на мишей або птахів самостійно їм ще не вдається. А добре розвинутий нюх та слух приваблює їх до людського житла, де є змога щось знайти, чи поцупити, і можна чимось поживитися. Ось і попадають зовсім недосвідчені лисенята в поле зору людей. Але так триває не довго. Зазвичай більша частина з них загине від транспорту, частина стане здобиччю іншого хижака, або загине від інших обставин, частина захворіє і відпаде більшість із них. Такий природний відбір. Решта доживуть до зими, окремим з них вдасться вижити у сезон полювання знайти собі пару і знову цикл продовжиться.

Адже лисиця хоча і хижак, але теж має право на існування.

Ось так коротенько про лисяче життя.

Начальник відділу-головний

мисливствознавець Львівського ОУЛМГ                    В. Бурмас